Перейти до вмісту

Олена Литвинова. Особистий блог

Головна
Про мене
Магазин
Блог
Відео
Контакти
Особистий кабінет

Додому
Подорожі
Милан – что посмотреть. Часть 1. Дуомо, галерея Витторио Эммануэле, канал Навильи
milan01

milan01

Навігація записів

← Попередній Медіа

Залишити відповідь Скасувати відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.

Коментар

Ім'я *

Email*

Сайт

Зберегти моє ім'я, e-mail, та адресу сайту в цьому браузері для моїх подальших коментарів.

ЕЛЕНА ЛИТВИНОВА

Договір Оферти
Політика Конфіденційності

© Всі права захищено.

Пост, для якого не вистачило б місця в Інстаграмі, якби я почала тегати всіх причетних ❤
Сьогодні - Всесвітній день подяки волонтерам, і я щаслива знати так багатьох бджілок, які щодня дістають, купують, шиють, готують, збирають, передають, перегоняють, відвозять, перекладають, годують, розселюють, вчать, підтримують.
Лікарі, кондитери, юристи, психологи, будівельники, дизайнери, журналісти, косметологи, бухгалтери - всі ви, хто не чекає вказівки зверху і вже точно не чекає на винагороду, а робить неможливе за покликом серця.
Неможливе, а потім ще стільки, скільки треба 💪
❤Просто знайте: ви - найкращі!
Люблю. Пишаюсь.
🇺🇦Все буде Україна!
.
.
.
#деньподякиволонтерам #волонтерукраїна #україна #українапереможе #standwithukraine #stoprussia #armukrainenow #волонтери #зукраїноювсерці

Я - Ганна из Бучи. Мне было п

Я - Ганна из Бучи.
Мне было пять.
Я очень хотела пойти погулять...
В подвале холодно и темно,
И даже снега не видно в окно,
И мишку взять - что лежит под столом.
Но эти трое пришли в наш дом...
Теперь я порезана на куски.
Они сложили нас с мамой в мешки
И просто выкинули в окно
Я - Ганна из Бучи… и мне темно.
А мне - семнадцать,
Уйти бы рад,
Но мать больная, и маленький брат.
И я хотел принести воды
И дома почти не осталось еды…
Мне прострелили обе ноги
Вырезан глаз и не видно не зги
В страшном мешке и без света дня
Я - Миша. Похороните меня!
А я - Олеся... мне сорок шесть.
Я вышла, чтобы купить поесть ,
Сумка с картошкой, булка и сыр,
Тело - бесформенное от дыр…
Так и оставили здесь лежать.
Лишь срезали уши - чтоб серьги взять.
И тыкали мне сапогом поддых…
Олеся из Бучи - я мать троих.
Я вёз детей и жену в село
Остановили - не повезло.
Не видим неба, не слышим птиц.
Теперь мы мясо, и нету лиц,
Жена молилась, но бог не спас.
Пожалуйста, похороните нас!
А я - Олена, мне двадцать два,
И мне все кажется - я жива!
Мне надо на Пасху ехать к сестре,
И свадьба - осенью, в сентябре,
Но чёрная злая пришла беда…
Война ведь кончится, правда, да?
А их - смеющихся - было пять
Они устали меня держать.
Они застрелили меня в лицо
И сняли бабушкино кольцо.
Теперь лежу в одном башмаке
Олена из Бучи - в чёрном мешке.
Я вижу, как все они здесь лежат.
Михайло, Олена, мама и брат,
Раскинув руки, и на спине,
Кто то - в подвале, лицом к стене,
Дети с игрушками и старик...
А в горле тонет и плач, и крик.
Больше не смыть этот тяжкий грех,
Я рассчитаюсь за них за всех!
Вам не удастся теперь сбежать.
Будь вас хоть сотня, хоть три, хоть пять...
Всем вам, проклятым, гореть в аду.
Я - ПРАВОСУДИЕ. Я - ПРИДУ.
(с) Irma Zauber

Від болю важко дихати. Коже

Від болю важко дихати.
Кожен українець знає про що кожна з цих картинок. Харків. Маріуполь. Буча. Ірпінь. Бородянка. Чернігів. Суми. Херсон. Київ.
Тисячі вбитих, закатованих, згвалтованих, заживо похованих під завалами. Жінок, дітей, мирних мешканців. Із зв'язаними руками. Пострілом в голову. Заради розваги. Геноцид в чистому вигляді.
Кожен українець знає.
І знає і розуміє кожна притомна людина в світі.
Знають і розуміють всі, крім російських фашистів, які прийшли нас вбивати.
Росія - країна-терорист.
Зло має бути і буде покаране.
Неодмінно.
Ми зробимо для того все, що зможемо. А потім - все, що ще знадобиться.
Авторка ілюстрацій - @0lga.art
Це найсильніше, що я бачила про війну.
.
.
.
#buchamassacre
#genocideofukrainians
#stoprussianaggression
#геноцид
#геноцидукраїнськогонароду2022
#russiaisoccupant❗
#glorytoukraine
#віримовзсу
#славаукраїні💙💛

Допомагаємо армії та не заб

Допомагаємо армії та не забуваємо про найслабших 🐶🐱
70 кг корму для котиків з гуманітарної допомоги від Наш Батальйон доставлено до хвостиків Черкаського міського товариства захисту тварин "Друг".
Чим можна допомогти?
Тут завжди будуть раді:
✅кормам (сухим, консервованим, крупам, м'ясу)
✅засобам догляду
✅ кліткам та переноскам
✅ амуніції
✅ лікам
Актуальні потреби завжди можна уточнити на сторінці "Друга" у Фейсбуці або за тел. 0673878460
Картка Привату:
5169 3600 0245 0272
Рекункова Юлія
Долучайтесь! Ми не лише сильна, а ще й гуманна нація 🇺🇦❤
.
.
#stoprussia
#stopwarinukraine
#helpukrainiananimals
#glorytoukraine
#всебудеукраїна
#допомогатваринам
#допомогапритулкам

Я за своє життя намагалася поїхати з України разів, мабуть, з десять.

Поступала на навчання до Канади, щоб далі йти міграційною процедурою, з цією ж метою відкривала компанію в Словенії, ретельно вивчала можливості лояльних до легального фрілансерського релокейту Греції, Кіпру та Португалії і навіть майже виходила заміж в Німеччину, готуючись до бюрократичної тяганини, адаптації, можливого упередженого ставлення та усвідомлюючи, що доведеться долати численні мігрантські перешкоди, щоб мати можливість “зачепитися”.

І от саме зараз, коли, здавалося б, відкрити всі шляхи в будь-які куточки світу, де тебе зустрінуть, з усім допоможуть, нададуть все необхідне для старту, достатньо лише сказати “я з України”, а ти сидиш на стільчику між двома глухими стінами в коридорі, бо знов повітряна тривога - ось саме зараз мені не хочеться нікуди звідси їхати.

Не тому, що я безстрашний супергерой. І я нікого ні до чого не закликаю. І дуже розумію тих, хто виїхав. В більшості випадків це єдине вірне рішення. І так, були думки. І ні - от саме зараз нікуди не хочу.

Ось такий от парадокс.
Італія, Польща, Чехія, Німеччина, Австрія, Канада - друзі, дякую, що переймаєтесь, пропонуєте допомогу, готові прихистити ❤
Люблю і ціную дуже.

Побачимся обов’язково!
Вірю, що після нашої Перемоги.
Під вареники з вишнею та “Ніч яка місячна”.
Обов’язково.
🇺🇦Будьмо!
.
.
.
#warinukraine
#війнавукраїні
#одинмісяць
#україна
#українапереможе
#славаукраїні
#glorytoukraine

Це міг би бути пост з фоточк

Це міг би бути пост з фоточкою з запланованої подорожі, але скажений сусід приніс війну в наш дім.
Це міг би бути пост з страшними свідченнями руйнувань та людських жертв, але ті, хто все розуміють, вже це бачили, а тих, кому байдуже, то і не варто...
Тому тут це фото - з посмішкою людини, яка після відчайдушних пошуків ліків для хвостатих заручників війни все ж змогла відвезти їх до притулку.
За своїми посмішками ми ховаємо сльози, біль, відчай.
І лють.
Харків, Маріуполь, Чернігів, Суми, Охтирка, Херсон, Нова Каховка - ми нічого і нікого не забудемо.
Бо за ці два тижні війни ми навчилися ненавидіти. А ще - об'єднуватися у величезну сім'ю, стаючи пліч-о-пліч на захист своєї країни, до якої вдерся "освободітєль".
Ми плетемо маскувальні сітки, готуємо і розвозимо обіди для стареньких, приймаємо біженців, шукаємо інсулін, турнікети, шиємо балаклави і розгрузки, збираємо кошти на бронежилети і шоломи для тих, хто боронить нас зі зброєю в руках.
Ми знаємо, що таке Панцир та Байрактар, біля якої стіни безпечніше під час авіаудару і звикаємо до життя під сигнали повітряної тривоги.
Ми голіруч виходимо на дороги, щоб зупинити колонну озброєних загарбників. Ми співаємо гімн своєї України навіть під постріли окупантів. Ми обіймаємо один одного і нікого не полишаємо в біді.
Ми впораємося.
Ми обов'язково переможемо.
Ми вийдемо з цієї війни ще сильнішими.
Слава Україні! 🇺🇦❤
#stoprussia
#standwithukraine
#україна
#українапереможе
#нівійні
#nowar

❤Любить себя - это знать себя
Знать, что ты любишь, а что нет. Знать, как с тобой можно, а как - нельзя ни при каких обстоятельствах. Знать себя - это включить свой внутренний компас и следовать своему истинному маршруту. Во всем.
❤Любить себя - это заботиться о себе
О своем здоровье. О своем хорошем настроении. О своем окружении - чтобы наполняться взаимно, а не приносить себя в жертву тем, кто никогда не оценит. О месте, в котором живешь - чтобы себе же было комфортнее в нем находиться.
❤Любить себя - это ставить себя на первое место
Это про всегда задавать себе вопрос “а хочу ли я этого на самом деле?” И знаете что, от этого выиграют все. Даже те, кому вы скажете “нет”. Потому что честное “нет” в сто раз лучше “да”, вымученного из сомнений, обид и страха показаться неудобной. Все равно ничего хорошего из этого не выйдет.
❤Любить себя - это доверять себе
Слушать и слышать себя. Где “дзынькнуло”, а где съежилось. Все подсказки внутри нас, просто надо научиться себе доверять. И следовать своим путем без оглядки и страха осуждения, просто потому, что знаешь: это - твой путь к себе.
❤Любить себя - это уметь полюбить другого
Невозможно делиться тем, чего нет. Зато там, где нет любви, легко принять за любовь что угодно. И мучиться, требовать, доказывать, обижаться. Вместо того, чтобы просто раскрыть свое сердце и дать ему излучать сигнал на его частоте. С которой обязательно срезонируют твои люди.
💫Любви вам дорогие друзья - сегодня и всегда!
С праздником!

10 причин, которые не дают на

10 причин, которые не дают нам зарабатывать больше
Вчера провела в своем Фейсбуке прямой эфир на эту тему и решила поделиться здесь текстовой версией.
1️⃣Негативные эмоции, связанные с деньгами
Тревога (ой, деньги заканчиваются), страх (а вдруг не заплатят?), злость (опять цены на коммуналку подняли!), сожаление о потере (хорошая кофточка, но так дорого…) - весь этот спектр эмоций “скрепляется” в нашей голове с образом денег (закон нейрофизиологии: нейроны, возбуждающиеся одновременно, связываются в нейронные сети), и мозг начинает нас “оберегать” от разрушительных переживаний.
Решение - расцепить эту связь и перекинуть провода на положительные эмоции.
2️⃣Не свои финансовые цели
Тут возможны три варианта. Первый - это навязанные кем-то - родителями, супругом, окружением. Второй - позаимствованные нами добровольно. Например, “у всех уже своя машина, значит, и мне надо”. Третий - вроде и цель моя, но не ту ценность подключена. Например, цель - доход в месяц $10 000. Если мечта, от которой мурашит - это путешествовать 11 месяцев в году, а мы свяжем эту цель с покупкой квартиры, внутренний дофаминовый реактор просто не будет подключаться к выполнению.
Без честного разговора с собой тут не обойтись.
3️⃣Вторичные выгоды оставаться там, где сейчас
Иногда выгоднее оставаться без денег или с текущим уровнем дохода. мы можем это отрицать (“ну как можно не хотеть больше денег!”), но в глубине души выход на новую денежную орбиту может страшить потерей спокойствия, разрушением отношений с близкими, утратой ощущения безопасности.
4️⃣Негативные убеждения о деньгах и богатых людях
Деньги портят людей, все люди с достатком - черствые, беспринципные и равнодушные сволочи, большие деньги можно только украсть и т.п. - если это те мысли, которые на автомате появляются в вашей голове, у меня для вас плохие новости.
Можно сколько угодно хотеть денег, но ярлык “плохо” уже наклеен на ту область в мозге, которая отвечает за возможности попасть в число тех, у кого они уже есть.
Выход - научиться искренне восхищаться и быть готовым учиться у них.
➡️Остальные 6 причин - в карусели➡️

Я - оптимист до мозга костей

Я - оптимист до мозга костей.
И меня так часто раньше спрашивали, а всегда ли я была такая, что я прямо начала подозревать неладное 😁
И чуть позже поняла, почему.
Потому что под оптимизмом часто понимают много всякого, что к нему отношения не имеет.
🚫Лежать на дырявом диване в надежде, что все как-то само рассосется - это не оптимизм.
🚫Ждать какого-то эфемерного лучшего момента, чтобы "уж тогда точно все наилучшим образом!" - это не оптимизм.
🚫Закрывать глаза на трудности и вызовы, отказываясь принимать их в расчет - это не оптимизм.
А что же такое оптимизм?
Я, кажется, нашла свою формулу, но сначала хочу спросить мнение у настоящего профессионала в этой сфере.
⭐Итак, знакомьтесь: @nadinbondarenko - психолог, эксперт в области позитивной психологии и благополучия-wellbeing, бизнес-тренер, партнер SkillToGo (Будапешт), автор и ведущая тренинга "Реальный оптимизм. MQ", серфер и оооочень интересный человек.
Мы знакомы благодаря статье на ее блоге, после которой я захотела найти автора и непременно с ним задружиться. Нашла, задружилась и вот уже даже позвала в эфир.
Завтра, 8 февраля, во вторник в 14-00 по Киеву / 15-00 по Москве ждем вас с Надеждой, которая выйдет в эфир со Шри-Ланки, куда отправилась на зимовку, прямо здесь, в моем Инстаграме.
➡️Разберем:
✅чем же отличается пресловутое позитивное мышление от научно обоснованной позитивной психологии;
✅где проходит граница между здоровым и токсичным оптимизмом;
✅как оптимизм как осознанный выбор помогает в жизни и самореализации.
Мы будем очень ждать.
Придете?

Подпишись в Instagram

Магазин
Реквізити для оплати
Статті
Відео
Безкоштовно
Відгуки
Реклама в WomanUP
Рекомендую

Питання і відповіді

Я в соціальних мережах:

info@ellytvynova.com

Пошук